Закреп (запор)

Закреп — це стан, коли випорожнення відбуваються рідше, ніж зазвичай для конкретної людини, або сам процес потребує надмірних зусиль, а кал виходить твердим і сухим. Єдиної «норми» частоти не існує: для когось щодня, для когось тричі на тиждень — обидва варіанти можуть бути нормою.

Закреп — одна з найпоширеніших скарг у гастроентерології. Із ним стикається приблизно кожен сьомий дорослий і кожна четверта-п'ята дитина. Здебільшого причина функціональна — тобто пов'язана зі способом життя, а не з органічною хворобою.

⚠️ Це довідкова інформація, а не медична порада. Матеріал пояснює загальновідомі речі простими словами і не замінює огляд лікаря, обстеження та призначення. Діагноз ставить лише лікар: схожі симптоми бувають у різних хвороб, і відрізнити їх без обстеження неможливо. Не займайтеся самолікуванням.
Що цеРідкісне або утруднене випорожнення кишківника, найчастіше функціональне
Код МКХ-10K59.0
Інші назвизапор, констипація, constipation, закреп
РозділШлунково-кишковий тракт
До якого лікаряСімейний лікар або педіатр; за потреби — гастроентеролог

Що таке закреп (запор)

У товстому кишківнику вміст просувається завдяки хвилеподібним скороченням м'язів стінки — перистальтиці. Паралельно кишківник всмоктує воду. Якщо просування сповільнюється, вода всмоктується надмірно, кал стає щільним і сухим, а його виведення — болісним або неповним.

Розрізняють кілька механізмів. При сповільненому транзиті вміст пересувається занадто повільно по всьому товстому кишківнику. При дисфункції тазового дна м'язи, що відповідають за акт дефекації, скорочуються нескоординовано — людина «не може» вивести кал, навіть якщо він не надто твердий. Часто обидва механізми поєднуються.

Закреп буває гострим (виник раптово, зазвичай через зміну харчування чи обставин) і хронічним (триває понад три місяці). Хронічний функціональний закреп — найпоширеніша форма, але перш ніж поставити такий діагноз, лікар виключає органічні причини.

Симптоми

  • Рідкісне випорожнення — рідше трьох разів на тиждень або рідше звичного ритму
  • Твердий, грудкуватий або фрагментований кал (тип 1–2 за Брістольською шкалою)
  • Необхідність сильно натужуватися під час дефекації
  • Відчуття неповного спорожнення після туалету
  • Відчуття «пробки» або блокади в прямій кишці
  • Здуття і дискомфорт у животі, що зменшуються після випорожнення
  • Біль у животі, переважно в лівій нижній частині
  • У дітей — утримання від походу в туалет, поза напруження, сліди калу в білизні (енкопрез)

Чому виникає

  • Недостатнє споживання харчових волокон і рідини
  • Малорухливий спосіб життя, тривале сидіння
  • Ігнорування позиву до дефекації (відкладання «на потім»)
  • Застосування певних препаратів: опіоїдних знеболювальних, антацидів із алюмінієм, деяких антидепресантів, препаратів заліза
  • Гормональні зміни: вагітність, гіпотиреоз, цукровий діабет
  • Стрес, зміна розпорядку дня, подорожі
  • Органічні причини: звуження або пухлина кишківника, хвороба Гіршпрунга у дітей

Як діагностують

Лікар починає з опитування: як часто бувають випорожнення, як давно виникла проблема, які ліки людина приймає, чи є супутні симптоми. Під час огляду пальпує живіт, у дітей може призначити оглядову рентгенографію черевної порожнини, щоб оцінити ступінь наповнення кишківника калом.

Для виключення органічних причин призначають аналізи крові (функція щитоподібної залози, загальний аналіз), іноді — УЗД органів черевної порожнини або колоноскопію, особливо якщо є тривожні симптоми або вік пацієнта старший за 45 років. При підозрі на дисфункцію тазового дна проводять спеціальні функціональні тести.

Як лікують

Лікування спрямоване на відновлення регулярного м'якого випорожнення та усунення причини. Першим кроком є зміна режиму: збільшення кількості харчових волокон у раціоні (овочі, цільнозернові, бобові), достатнє споживання рідини протягом дня, регулярна фізична активність. Важливо не ігнорувати позиви до дефекації та приділяти туалету достатньо часу без поспіху.

Якщо зміни способу життя недостатні, лікар підбирає препарати. Зазвичай застосовують осмотичні проносні (утримують воду в кишківнику, розм'якшуючи кал), препарати, що збільшують об'єм калових мас, або стимулювальні проносні (посилюють перистальтику) — залежно від механізму закрепу. При дисфункції тазового дна ефективна біофідбек-терапія — спеціальні вправи під контролем фізіотерапевта.

Функціональний закреп при правильному підході здебільшого вдається скоригувати протягом кількох тижнів, хоча деякі люди потребують тривалої підтримувальної терапії. Органічні причини лікують відповідно до основної хвороби.

Чому тут немає схем і доз. Вибір препарату, доза й тривалість залежать від віку, ваги, супутніх хвороб і перебігу — це рішення лікаря на очному огляді. Ми пояснюємо принцип, а не призначаємо.

Препарати, які згадують при цьому стані

Це не призначення і не рекомендація: перелік показує, з якими групами ліків найчастіше стикається пацієнт із таким діагнозом. Склад, показання та протипоказання — у картці препарату.

Особливості в дітей

У дітей закреп зустрічається дуже часто — особливо у віці 2–4 роки, коли починається привчання до горщика, та у школярів із новим розпорядком дня. Діти нерідко свідомо утримуються від дефекації через біль або страх, що формує замкнене коло: кал накопичується, стає твердішим, наступний похід у туалет ще болісніший. Батькам важливо не проявляти тривогу й не тиснути на дитину — це посилює проблему. При тривалому закрепі в дітей може з'явитися енкопрез (мимовільні виділення рідкого калу в білизну) — це ознака переповнення, а не свавілля дитини.

Коли треба до лікаря терміново

Викликайте швидку (103) або їдьте до лікарні, якщо є хоча б одна з ознак:

  • кров у калі або на туалетному папері в дитини
  • здуття живота з блюванням (особливо жовчю чи вмістом кишківника) — підозра на непрохідність, 103
  • новонароджений не випорожнився меконієм у першу добу життя
  • втрата ваги, тривалий сильний біль у животі, нетримання калу
  • Кров у калі або на туалетному папері, сильний біль при дефекації
  • Здуття живота з блюванням і невідходженням газів — виключити кишкову непрохідність
  • Затримка першого випорожнення у новонародженого понад 48 годин
  • Запор із втратою ваги, лихоманкою або відставанням у рості

Цей перелік не вичерпний. Будь-який стан, що швидко погіршується, — привід звернутися по допомогу, навіть якщо симптому немає в списку.

Часті питання

Скільки разів на тиждень мають бути випорожнення — яка норма?
Чіткої єдиної норми немає. Від трьох разів на день до трьох разів на тиждень вважається прийнятним діапазоном для дорослих. Важливіше — консистенція калу та відсутність дискомфорту.
Чи можна постійно пити проносне — це не шкідливо?
Тривале безконтрольне застосування стимулювальних проносних може послабити власну перистальтику кишківника. Осмотичні засоби зазвичай переносяться краще при довготривалому вживанні, але схему підбирає лікар залежно від ситуації.
Дитина три дні не ходила в туалет — це вже небезпечно?
Три дні без випорожнення у дитини — привід звернутися до педіатра, особливо якщо є біль у животі, дитина відмовляється від їжі або стала млявою. Якщо дитина почувається добре — варто зателефонувати лікарю й порадитися.
Чи допоможуть клізми при закрепі?
Разова клізма може допомогти при гострій ситуації, але як регулярний засіб вона не вирішує причину закрепу й може подразнювати слизову. Систематичне застосування клізм варто обговорити з лікарем.
Чи пов'язаний закреп із раком кишківника?
Функціональний закреп сам по собі не є ознакою онкології. Але якщо закреп виник раптово у людини старшої за 45 років, супроводжується кров'ю в калі або втратою ваги — лікар обов'язково призначить обстеження для виключення серйозніших причин.

Схожі стани

Призначили аналізи? Що означають цифри в бланку — у розшифровці аналізів. Питання про конкретний препарат — у довіднику ліків.

Джерела: клінічні настанови МОЗ України, матеріали ВООЗ і чинні протоколи надання медичної допомоги. Сторінка має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.