Гострий гастроентерит
Гострий гастроентерит — це запалення слизової оболонки шлунка та тонкого кишківника, яке виникає через потрапляння в організм вірусів, бактерій або їхніх токсинів. Головні прояви — нудота, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, іноді температура. У побуті це часто називають «кишковою інфекцією» або «харчовим отруєнням».
Це один із найпоширеніших розладів у світі: за даними ВООЗ, гострі кишкові інфекції посідають друге місце серед інфекційних хвороб після респіраторних. Більшість випадків минає самостійно за кілька днів, однак у маленьких дітей, літніх людей і людей зі зниженим імунітетом зневоднення може розвинутися швидко й потребувати медичної допомоги.
| Що це | Запалення шлунка й кишківника через інфекцію — з блюванням, проносом і болем у животі |
|---|---|
| Код МКХ-10 | A09 |
| Інші назви | кишкова інфекція, гастроэнтерит, острая кишечная инфекция, острый гастроэнтерит |
| Розділ | Шлунково-кишковий тракт |
| До якого лікаря | Сімейний лікар або педіатр; за тяжкого перебігу — інфекціоніст |
Що таке гострий гастроентерит
Коли збудник — вірус, бактерія або токсин — потрапляє до шлунково-кишкового тракту, він ушкоджує клітини слизової оболонки або виробляє речовини, що порушують її нормальну роботу. Слизова запалюється, її здатність всмоктувати воду й поживні речовини різко знижується. Водночас кишківник починає скорочуватися швидше, ніж зазвичай, — саме тому вміст проходить транзитом, не встигаючи засвоїтися, і людина отримує рідкі випорожнення.
Залежно від збудника розрізняють вірусний гастроентерит (найчастіше — ротавіруси та норовіруси), бактеріальний (сальмонели, кампілобактер, кишкова паличка та інші) і токсичний — коли симптоми спричинені не самою бактерією, а токсинами, які вже накопичилися в їжі. Вірусні форми зазвичай минають швидше й рідше дають ускладнення; бактеріальні можуть мати тяжчий перебіг і частіше супроводжуються високою температурою або кров'ю у випорожненнях.
Запалення може охоплювати й товстий кишківник — тоді говорять про гастроентероколіт. Це дещо змінює картину симптомів: з'являються переймоподібний біль і часті позиви, а виділення можуть містити слиз.
Симптоми
- Нудота й блювання — від одноразового до багаторазового, що повторюється хвилями
- Рідкі або водянисті випорожнення — кілька разів на день і частіше
- Переймоподібний або розлитий біль у животі, що вщухає після походу до туалету
- Підвищена температура — частіше помірна, до 38–38,5 °C, рідше вища
- Загальна слабкість і відчуття розбитості
- Зниження або повна відсутність апетиту
- Здуття живота й надмірне газоутворення
- Головний біль і м'язова ломота — особливо при вірусних формах
- Сухість у роті, спрага, зменшення кількості сечі — ознаки початкового зневоднення
Чому виникає
- Віруси — ротавірус, норовірус, аденовірус (найпоширеніша причина)
- Бактерії — сальмонела, кампілобактер, патогенні штами кишкової палички, шигела
- Вживання їжі або води, забрудненої збудниками чи їхніми токсинами
- Контакт із хворою людиною та недостатнє миття рук — фекально-оральний шлях передачі
- Ослаблений імунітет, що знижує здатність організму стримувати збудника
- Перебування в місцях скупчення людей — дитячі колективи, лікарні, готелі, круїзні судна
- Подорожі до регіонів із нижчими санітарними стандартами («діарея мандрівника»)
Як діагностують
Найчастіше лікар встановлює діагноз на підставі скарг, огляду та з'ясування обставин: що й де їла людина, чи хворіє хтось поруч, як давно й наскільки швидко розвинулися симптоми. При типовому легкому перебігу додаткових обстежень може не знадобитися.
Якщо стан тяжкий, симптоми тривають понад кілька днів або є підозра на бактеріальну інфекцію, лікар призначає загальний і біохімічний аналіз крові (щоб оцінити запалення й ступінь зневоднення), аналіз калу — копрограму та бактеріологічний посів — щоб виявити конкретного збудника й підібрати лікування. У дітей і людей із тяжким перебігом може знадобитися визначення рівня електролітів крові.
Як лікують
Головна мета лікування — відновити втрати рідини й солей, які організм втрачає з блюванням і проносом. Для цього призначають оральну регідратацію: спеціальні розчини електролітів, які людина п'є невеликими ковтками якомога частіше. При тяжкому зневодненні або невпинному блюванні рідину вводять внутрішньовенно в умовах стаціонару.
Залежно від збудника й перебігу лікар може додати інші групи препаратів: сорбенти — для зв'язування токсинів у кишківнику; протидіарейні засоби — але лише за показаннями, оскільки у деяких випадках вони протипоказані; при підтвердженій бактеріальній інфекції — антибактеріальні препарати (самостійно їх не призначають, бо при вірусній формі вони не діють і можуть зашкодити); пробіотики для відновлення мікрофлори — зазвичай як доповнення до основного лікування.
Дієта відіграє важливу роль: у перші дні рекомендують легку їжу — рисову кашу на воді, відварену картоплю, сухарі, банани, варене нежирне м'ясо. Молочні продукти, жирне, гостре й сире на час одужання прибирають. Більшість легких і середніх випадків минає за 3–7 днів; важчі бактеріальні форми можуть тривати до двох тижнів.
Препарати, які згадують при цьому стані
Це не призначення і не рекомендація: перелік показує, з якими групами ліків найчастіше стикається пацієнт із таким діагнозом. Склад, показання та протипоказання — у картці препарату.
Особливості в дітей
У дітей, особливо до 5 років, зневоднення розвивається набагато швидше, ніж у дорослих, — іноді протягом кількох годин від початку хвороби. Дитячий організм має менший запас рідини, а блювання й пронос у дитини бувають інтенсивнішими відносно маси тіла. Тому відновлення рідини — абсолютний пріоритет, і батькам важливо пропонувати питво буквально кожні 5–10 хвилин, навіть якщо дитина відмовляється.
Ротавірусна інфекція — найпоширеніша причина гострого гастроентериту саме у дітей до 3 років. Від неї існує вакцина, яка входить до календаря профілактичних щеплень. Якщо дитина молодша за 1 рік або симптоми наростають попри домашній догляд — краще звернутися до лікаря того ж дня.
Коли треба до лікаря терміново
Викликайте швидку (103) або їдьте до лікарні, якщо є хоча б одна з ознак:
- Ознаки зневоднення: сухий язик, відсутність сечі понад 6-8 годин, запалі очі, млявість
- Кров або слиз у випорожненнях, температура вище 39 °C понад 3 доби
- Неспинне блювання, коли дитина не утримує навіть ковток рідини
- Сильний локалізований біль у животі, здуття, напруження черевної стінки
- зневоднення: сухі губи, плач без сліз, немає сечі 6-8 годин, млявість
- кров у калі або блювота з кров'ю чи жовчю
- сильний біль у правій нижній частині живота — виключити апендицит
- судоми, сплутаність свідомості, дитина не прокидається як зазвичай
Цей перелік не вичерпний. Будь-який стан, що швидко погіршується, — привід звернутися по допомогу, навіть якщо симптому немає в списку.
Часті питання
- Чи заразний гастроентерит для оточуючих?
- Вірусні форми — дуже заразні: норовірус, наприклад, передається через руки, поверхні й навіть повітря поблизу хворого. Бактеріальні форми зазвичай менш контагіозні, але також передаються через брудні руки й спільний посуд. Хворому варто користуватися окремим рушником і туалетом, ретельно мити руки.
- Скільки зазвичай триває кишкова інфекція?
- Вірусний гастроентерит найчастіше минає за 1–3 дні, рідше — до 5–7 днів. Бактеріальні форми можуть тривати від кількох днів до двох тижнів залежно від збудника й стану імунітету. Якщо симптоми не вщухають понад тиждень — варто повторно звернутися до лікаря.
- Коли дитина після кишкової інфекції може йти до садочка?
- Зазвичай — коли мине щонайменше 48 годин після останнього епізоду блювання або рідких випорожнень і нормалізується температура. Конкретні терміни залежать від збудника: при підтвердженій бактеріальній інфекції лікар може визначити інший термін ізоляції.
- Чи можна їсти під час гастроентериту, чи краще голодувати?
- Голодування не прискорює одужання. Як тільки нудота трохи вщухає, їжу можна пропонувати — невеликими порціями, легку: рисовий відвар, сухарі, варені овочі. Дітей на грудному вигодовуванні продовжують годувати грудьми.
- Чи завжди потрібні антибіотики при кишковій інфекції?
- Ні. Більшість випадків спричинена вірусами, проти яких антибіотики не діють. При бактеріальних формах рішення приймає лікар після оцінки клінічної картини або результатів аналізів. Самостійне застосування антибактеріальних препаратів може зашкодити мікрофлорі кишківника й ускладнити перебіг.
Схожі стани
Джерела: клінічні настанови МОЗ України, матеріали ВООЗ і чинні протоколи надання медичної допомоги. Сторінка має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.