Вузли щитоподібної залози
Вузол щитоподібної залози — це ділянка тканини залози, яка росте окремо від решти й утворює ущільнення. Більшість вузлів доброякісні, не впливають на самопочуття й не потребують операції — лікар спостерігає за ними в динаміці.
Вузли щитоподібної залози — один із найпоширеніших ендокринних станів: за даними ультразвукових обстежень їх виявляють приблизно у кожного другого дорослого. Жінки стикаються з ними частіше за чоловіків. Більшість дізнаються про вузол випадково — під час УЗД, зробленого з іншої причини.
| Що це | Обмежене розростання тканини щитоподібної залози у вигляді вузла або кількох вузлів |
|---|---|
| Код МКХ-10 | E04 |
| Інші назви | вузол щитовидної залози, вузловий зоб, узлы щитовидной железы, thyroid nodule |
| Розділ | Ендокринні та обмінні хвороби |
| До якого лікаря | Ендокринолог; початково — сімейний лікар або терапевт |
Що таке вузли щитоподібної залози
Щитоподібна залоза розташована на передній поверхні шиї й виробляє гормони, які регулюють обмін речовин. Коли частина її клітин починає ділитися активніше або в тканині накопичується рідина, формується вузол — округле або овальне утворення з чіткими чи розмитими межами. Вузлів може бути один або кілька; якщо вузлів багато й вся залоза збільшена, стан називають вузловим зобом.
За будовою вузли бувають солідні (із щільної тканини), кістозні (заповнені рідиною) та змішані. Переважна більшість — доброякісні аденоми або колоїдні вузли, які не впливають на рівень гормонів. Частина вузлів продукує гормони самостійно й може призводити до гіпертиреозу — надлишку тиреоїдних гормонів у крові. Злоякісні вузли трапляються значно рідше й мають характерні ознаки, які лікар оцінює під час обстеження.
Розмір вузла не визначає його небезпеку: маленький вузол може потребувати уваги, а великий — лише спостереження. Тому важливіше не розмір, а структура, характер росту та результати біопсії.
Симптоми
- Видиме або відчутне ущільнення на передній поверхні шиї
- Відчуття «клубка» або тиску в горлі, особливо при ковтанні
- Дискомфорт при нахилі голови або в певному положенні
- Легка осиплість голосу без ознак застуди
- Відчуття, що комір одягу став тісним
- Прискорене серцебиття або підвищена пітливість — якщо вузол виробляє надлишок гормонів
- Нервозність, безпричинне схуднення — при супутньому гіпертиреозі
- Частіше — жодних симптомів: вузол виявляють лише на УЗД
Чому виникає
- Дефіцит йоду в раціоні та питній воді
- Аутоімунні хвороби щитоподібної залози (тиреоїдит Хашімото, хвороба Грейвса)
- Спадкова схильність: вузли частіше трапляються в людей, чиї родичі мали схожий стан
- Вплив іонізуючого випромінювання на ділянку шиї та голови в минулому
- Жіноча стать і вік після 40 років
- Надлишок або дефіцит тиреотропного гормону (ТТГ) протягом тривалого часу
Як діагностують
Лікар починає з огляду та пальпації шиї, щоб оцінити розмір, консистенцію й рухливість вузла. Основний метод діагностики — ультразвукове дослідження (УЗД): воно показує кількість, розмір, структуру вузлів і ознаки, що можуть вказувати на доброякісну або злоякісну природу. Аналіз крові на ТТГ та тиреоїдні гормони допомагає зрозуміти, чи залоза працює нормально.
Якщо УЗД виявляє підозрілі ознаки або вузол більший за певний розмір, лікар направляє на тонкоголкову аспіраційну біопсію (ТАБ) — під контролем УЗД беруть кілька клітин із вузла й досліджують під мікроскопом. Це найточніший спосіб відрізнити доброякісне утворення від злоякісного.
Як лікують
Підхід до лікування залежить від типу вузла, його розміру, впливу на функцію залози та результатів біопсії. Більшість доброякісних вузлів без порушення гормонального фону не потребують жодного лікування — лікар призначає регулярне УЗД раз на рік або два, щоб відстежувати динаміку.
Якщо вузол продукує зайві гормони й спричиняє гіпертиреоз, зазвичай застосовують препарати, що пригнічують синтез тиреоїдних гормонів, або проводять терапію радіоактивним йодом — залежно від ситуації лікар підбирає метод індивідуально. При дефіциті йоду можуть рекомендувати препарати йоду. Великий вузол, що тисне на трахею чи стравохід і заважає дихати або ковтати, є підставою для хірургічного видалення незалежно від його природи.
Злоякісні вузли лікують хірургічно — як правило, видаляють частину або всю залозу, після чого призначають замісну гормональну терапію та, за потреби, терапію радіоактивним йодом. Прогноз при більшості форм раку щитоподібної залози сприятливий, якщо лікування розпочате вчасно.
Особливості в дітей
У дітей вузли щитоподібної залози трапляються рідше, ніж у дорослих, але потребують більш ретельного обстеження: частка злоякісних вузлів серед дитячих випадків статистично вища. Батькам варто звернути увагу на будь-яке помітне ущільнення на шиї дитини, зміну голосу або труднощі з ковтанням — і без зволікань показати дитину ендокринологу.
Обстеження та тактика ведення у дітей принципово не відрізняються від дорослих: УЗД і за потреби біопсія.
Коли треба до лікаря терміново
Викликайте швидку (103) або їдьте до лікарні, якщо є хоча б одна з ознак:
- швидке зростання вузла за тижні, щільний і нерухомий на дотик
- захриплість голосу, що не минає
- утруднене ковтання або відчуття задухи в положенні лежачи
- збільшені щільні лімфовузли на шиї
Цей перелік не вичерпний. Будь-який стан, що швидко погіршується, — привід звернутися по допомогу, навіть якщо симптому немає в списку.
Часті питання
- Вузол щитоподібної залози — це рак?
- У переважній більшості випадків — ні. Близько 90–95% вузлів доброякісні. Відрізнити доброякісне утворення від злоякісного допомагає УЗД і біопсія — саме тому лікар направляє на ці обстеження, а не «на всяк випадок».
- Чи обов'язково видаляти вузол операцією?
- Ні. Більшість доброякісних вузлів просто спостерігають у динаміці. Операція потрібна, якщо вузол великий і тисне на сусідні органи, продукує надлишок гормонів і не піддається іншому лікуванню, або якщо біопсія виявила злоякісні клітини.
- Вузол може зникнути сам по собі?
- Кістозні вузли (заповнені рідиною) іноді зменшуються або зникають самостійно. Солідні вузли зазвичай не розсмоктуються, але й можуть роками не збільшуватися. Будь-яку динаміку оцінює лікар на контрольному УЗД.
- Чи треба змінювати харчування при вузловому зобі?
- Спеціальної дієти не існує. Якщо вузол пов'язаний із дефіцитом йоду, лікар може порадити вживати йодовану сіль або призначити препарати йоду. Самостійно приймати йодовмісні добавки не варто — при деяких формах зоба це може нашкодити.
- Як часто потрібно робити УЗД, якщо виявили вузол?
- Залежить від розміру та характеристик вузла. Зазвичай лікар призначає контрольне УЗД через 6–12 місяців, а далі — раз на рік або рідше, якщо вузол стабільний. Конкретну частоту визначає ендокринолог після першого обстеження.
Схожі стани
Джерела: клінічні настанови МОЗ України, матеріали ВООЗ і чинні протоколи надання медичної допомоги. Сторінка має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.