Аутоімунний тиреоїдит
Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) — це стан, коли імунна система помилково атакує тканину щитоподібної залози. Залоза запалюється, поступово пошкоджується і з часом може виробляти менше гормонів, ніж потрібно організму.
Це одна з найпоширеніших хвороб щитоподібної залози і найчастіша причина гіпотиреозу в країнах із достатнім вживанням йоду. На неї хворіють переважно жінки — у 10–15 разів частіше, ніж чоловіки, найчастіше у віці від 30 до 50 років. Хвороба розвивається повільно, роками, тому діагноз нерідко ставлять випадково — під час рутинного обстеження.
| Що це | Хронічне запалення щитоподібної залози, спричинене власною імунною системою. |
|---|---|
| Код МКХ-10 | E06.3 |
| Інші назви | тиреоїдит Хашимото, АІТ щитоподібної залози, аутоиммунный тиреоидит, Hashimoto thyroiditis |
| Розділ | Ендокринні та обмінні хвороби |
| До якого лікаря | Ендокринолог; початково — сімейний лікар або терапевт. |
Що таке аутоімунний тиреоїдит
Щитоподібна залоза виробляє гормони, що регулюють обмін речовин, температуру тіла, роботу серця, нервової системи та багато іншого. При аутоімунному тиреоїдиті імунна система продукує антитіла проти власних білків залози — зокрема, проти тиреопероксидази (ТПО) і тиреоглобуліну. Ці антитіла не захищають, а ушкоджують тканину залози, спричиняючи хронічне запалення.
Запалення руйнує клітини залози поступово. На початку залоза може навіть збільшуватись у розмірі та продукувати надмірну кількість гормонів — це може давати симптоми, схожі на гіперфункцію. Згодом її функція знижується, розвивається гіпотиреоз — стан, при якому гормонів бракує.
Виділяють дві основні форми: гіпертрофічну — залоза збільшена (це і є класичний зоб Хашимото) — та атрофічну, коли залоза зменшується і швидше втрачає функцію. Обидві форми мають однаковий механізм, але різний зовнішній вигляд при обстеженні.
Симптоми
- Постійна втома і слабкість — навіть після достатнього сну
- Мерзлякуватість, відчуття холоду без очевидної причини
- Набряклість обличчя, особливо повік, і одутлість шкіри
- Сповільнення мислення, забудькуватість, труднощі з концентрацією
- Збільшення маси тіла без помітної зміни харчування
- Суха шкіра, ламке волосся, підвищене випадання волосся
- Закрепи, що виникають або посилюються без інших причин
- Пригнічений настрій, відчуття апатії
- Відчуття дискомфорту або «клубка» в горлі при збільшеній залозі
Чому виникає
- Генетична схильність — хвороба часто трапляється у кількох членів однієї родини
- Жіноча стать — значно вищий ризик, пов'язаний з впливом статевих гормонів
- Інші аутоімунні хвороби — цукровий діабет 1 типу, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак підвищують ризик
- Надмірне вживання йоду — може провокувати або посилювати аутоімунне запалення у схильних людей
- Вагітність і повоєнний період — гормональні зміни можуть стати пусковим чинником
- Хронічний стрес і порушення сну — послаблюють імунну регуляцію
- Куріння — асоційоване з важчим перебігом деяких хвороб щитоподібної залози
Як діагностують
Лікар починає з огляду: пальпує щитоподібну залозу, щоб оцінити її розмір і консистенцію, з'ясовує скарги. Для підтвердження діагнозу призначають аналізи крові — насамперед рівень ТТГ (тиреотропного гормону), який показує, чи справляється залоза зі своєю роботою, а також рівень вільних гормонів Т3 і Т4. Обов'язково перевіряють антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО) і тиреоглобуліну — їх підвищений рівень підтверджує аутоімунний характер запалення.
УЗД щитоподібної залози дозволяє побачити характерні зміни структури тканини, оцінити розміри та виключити вузлові утворення. Якщо є вузли, що потребують уточнення, лікар може направити на пункційну біопсію. Разом усі ці дані дають змогу поставити діагноз і визначити, чи є вже порушення функції залози.
Як лікують
Лікування аутоімунного тиреоїдиту спрямоване не на саму імунну атаку — ефективних засобів її зупинити наразі немає — а на компенсацію наслідків: якщо залоза виробляє недостатньо гормонів, їх поповнюють ззовні. Лікар підбирає препарати групи синтетичних гормонів щитоподібної залози, доза якого визначається індивідуально — за результатами аналізів, а не за самопочуттям. Самостійне коригування дози неприпустиме.
Якщо функція залози залишається нормальною — стан спостерігають без призначення гормональних препаратів. У таких випадках лікар контролює аналізи раз на рік або частіше, щоб не пропустити момент, коли лікування стане потрібним. При вираженому збільшенні залози та симптомах здавлення розглядають інші підходи — аж до хірургічного лікування, але це нечасті ситуації.
Аутоімунний тиреоїдит — хронічна хвороба. Повне «одужання» у звичному сенсі слова не відбувається, але при правильно підібраній терапії людина живе звичним життям без обмежень. Регулярний контроль гормонів і коригування дози — ключова частина довготривалого ведення цього стану.
Препарати, які згадують при цьому стані
Це не призначення і не рекомендація: перелік показує, з якими групами ліків найчастіше стикається пацієнт із таким діагнозом. Склад, показання та протипоказання — у картці препарату.
Особливості в дітей
У дітей і підлітків аутоімунний тиреоїдит трапляється рідше, ніж у дорослих, але є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дитячому віці. Особливу увагу варто звертати на уповільнення росту, погіршення навчання, надмірну сонливість і затримку статевого дозрівання — ці ознаки у дітей можуть бути єдиними проявами зниженої функції щитоподібної залози.
Діти потребують ретельнішого контролю, оскільки гормони щитоподібної залози критично важливі для розвитку мозку і кісток. Лікар-ендокринолог підбирає дозу з урахуванням віку та темпів росту дитини.
Коли треба до лікаря терміново
Викликайте швидку (103) або їдьте до лікарні, якщо є хоча б одна з ознак:
- швидке збільшення шиї з відчуттям здавлення й утрудненим ковтанням
- захриплість або утруднене дихання
- виражена сонливість, набряклість обличчя, різке уповільнення пульсу
- швидке схуднення з серцебиттям і тремтінням рук
Цей перелік не вичерпний. Будь-який стан, що швидко погіршується, — привід звернутися по допомогу, навіть якщо симптому немає в списку.
Часті питання
- Аутоімунний тиреоїдит — це назавжди? Він не лікується?
- Хвороба хронічна, і повністю позбутися аутоімунного процесу поки неможливо. Але при правильно підібраній терапії та регулярному контролі більшість людей почуваються добре і ведуть звичний спосіб життя. Мета — не вилікувати, а тримати стан під контролем.
- Чи можна завагітніти з тиреоїдитом Хашимото?
- Так, вагітність можлива. Але функцію щитоподібної залози важливо контролювати ще до зачаття й протягом усієї вагітності — гормони щитоподібної залози впливають на розвиток плода. Лікар коригує дозу препаратів відповідно до терміну вагітності.
- Чи передається тиреоїдит від людини до людини?
- Ні, це не інфекційна хвороба — вона не передається повітряно-крапельним шляхом, при контакті чи іншим способом. Певна схильність до аутоімунних хвороб може передаватися генетично в родині, але це не зараження.
- Чи потрібно відмовлятися від йодовмісних продуктів або йодованої солі?
- Різке обмеження йоду без рекомендації лікаря не виправдане, але і вживати йодові добавки понад норму не варто. Надмірний йод може посилювати аутоімунне запалення у схильних людей. Конкретні рекомендації щодо харчування краще уточнити в лікаря.
- Тиреоїдит показав УЗД, але аналізи в нормі — чи потрібне лікування?
- Не обов'язково. Якщо функція залози збережена, лікар обирає тактику спостереження без призначення препаратів — регулярний контроль аналізів раз на рік або частіше. Рішення залежить від повної клінічної картини, а не лише від даних УЗД.
Схожі стани
Джерела: клінічні настанови МОЗ України, матеріали ВООЗ і чинні протоколи надання медичної допомоги. Сторінка має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.