Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ)

ГЕРХ — це стан, коли кислота зі шлунка регулярно потрапляє назад у стравохід. Відбувається це через те, що м'яз-замикач між шлунком і стравоходом не закривається достатньо щільно. Звідси — печія, кислий присмак у роті, дискомфорт за грудниною.

ГЕРХ — одна з найпоширеніших хвороб травної системи: на неї страждає приблизно кожен п'ятий дорослий. Без лікування регулярний вплив кислоти може пошкоджувати слизову стравоходу, тому симптоми, що повторюються частіше ніж двічі на тиждень, варто показати лікарю.

⚠️ Це довідкова інформація, а не медична порада. Матеріал пояснює загальновідомі речі простими словами і не замінює огляд лікаря, обстеження та призначення. Діагноз ставить лише лікар: схожі симптоми бувають у різних хвороб, і відрізнити їх без обстеження неможливо. Не займайтеся самолікуванням.
Що цеХронічне закидання вмісту шлунка в стравохід через слабкий клапан між ними.
Код МКХ-10K21
Інші назвирефлюкс, ГЕРХ, gastroesophageal reflux, гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь
РозділШлунково-кишковий тракт
До якого лікаряСімейний лікар або гастроентеролог; дітям — педіатр або дитячий гастроентеролог.

Що таке гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ)

Між стравоходом і шлунком є кільцевий м'яз — нижній стравохідний сфінктер. У нормі він відкривається, щоб пропустити їжу, і одразу закривається. При ГЕРХ цей клапан надмірно розслаблений або слабкий, тому шлунковий вміст — кислота, ферменти, іноді жовч — закидається вгору. Стравохід не захищений від кислоти так, як шлунок, і його слизова подразнюється.

Розрізняють кілька форм. Якщо при обстеженні виявляють видиме запалення стравоходу, говорять про рефлюкс-езофагіт, або ГЕРХ з езофагітом. Якщо симптоми є, а слизова виглядає неушкодженою — це неерозивна форма. Окрема ситуація — грижа стравохідного отвору діафрагми, яка часто супроводжує ГЕРХ і посилює його перебіг.

Тривале запалення може призвести до змін у клітинах слизової — так звана стравохідна метаплазія (стан Барретта). Це не рак, але потребує регулярного спостереження.

Симптоми

  • Печія — пекучий дискомфорт за грудниною, що виникає через 30–60 хвилин після їди або вночі
  • Кислий або гіркий присмак у роті, особливо зранку
  • Відрижка кислим вмістом або повітрям
  • Відчуття клубка чи тиску в горлі (так звана «глоткова» форма рефлюксу)
  • Хронічний сухий кашель, що посилюється в горизонтальному положенні
  • Охриплість голосу або відчуття подряпаного горла без застуди
  • Нудота після їди, рідше — блювання
  • Погіршення симптомів після жирної їжі, кави, алкоголю або у нахиленому положенні

Чому виникає

  • Слабкість або надмірне розслаблення нижнього стравохідного сфінктера
  • Грижа стравохідного отвору діафрагми
  • Надлишкова вага — підвищений тиск на шлунок
  • Вагітність — гормональні зміни й тиск матки на шлунок
  • Куріння — знижує тонус сфінктера і зменшує вироблення захисного слизу
  • Певні продукти та напої: жирна їжа, кава, шоколад, алкоголь, газовані напої
  • Деякі препарати (зокрема з груп спазмолітиків, нітратів, блокаторів кальцієвих каналів) як побічна реакція

Як діагностують

Діагноз лікар нерідко ставить вже на підставі характерних скарг і анамнезу. Для підтвердження й оцінки стану слизової проводять езофагогастродуоденоскопію (ЕГДС) — огляд стравоходу і шлунка зсередини за допомогою гнучкого зонда з камерою. Це дає змогу побачити, чи є запалення або ерозії.

Якщо симптоми нетипові або ЕГДС не дає чіткої відповіді, можуть призначити добову pH-метрію стравоходу — вимірювання кислотності протягом доби за допомогою тонкого зонда. Іноді виконують манометрію — дослідження тиску в стравоході. За необхідності беруть біопсію слизової.

Як лікують

Лікування ГЕРХ спрямоване на зменшення кількості та агресивності закидань, загоєння слизової стравоходу і запобігання ускладненням. Важливу роль відіграють зміни способу життя: підняти узголів'я ліжка на 15–20 см, не лягати протягом двох-трьох годин після їди, зменшити порції, обмежити продукти, що провокують симптоми, відмовитися від куріння.

З препаратів лікар зазвичай призначає засоби з групи інгібіторів протонної помпи — вони зменшують вироблення кислоти шлунком. При легших формах можуть застосовуватись антациди (засоби, що нейтралізують кислоту) або альгінати, які утворюють захисний бар'єр. Тривалість курсу визначає лікар — зазвичай від кількох тижнів до кількох місяців залежно від форми й тяжкості.

Якщо консервативне лікування неефективне або є велика грижа діафрагми — розглядають хірургічне втручання (фундоплікацію). Це відносно рідкісний сценарій, але дієвий при правильному відборі пацієнтів.

Чому тут немає схем і доз. Вибір препарату, доза й тривалість залежать від віку, ваги, супутніх хвороб і перебігу — це рішення лікаря на очному огляді. Ми пояснюємо принцип, а не призначаємо.

Препарати, які згадують при цьому стані

Це не призначення і не рекомендація: перелік показує, з якими групами ліків найчастіше стикається пацієнт із таким діагнозом. Склад, показання та протипоказання — у картці препарату.

Особливості в дітей

У немовлят зригування після годування — фізіологічна норма: сфінктер ще незрілий. Більшість дітей «переростають» це до року-півтора. Турбуватися варто, якщо дитина зригує дуже часто, не набирає вагу, плаче під час годування або після нього, кашляє чи хрипить.

У старших дітей симптоми схожі на дорослі — печія, біль за грудниною, відрижка. Дитина може скаржитися на «болі в животі» або відмовлятися від їжі. Педіатр або дитячий гастроентеролог оцінить, чи потрібне обстеження.

Коли треба до лікаря терміново

Викликайте швидку (103) або їдьте до лікарні, якщо є хоча б одна з ознак:

  • блювання з кров'ю або вмістом кольору «кавової гущі», чорні дьогтеподібні випорожнення
  • утруднене чи болюче ковтання, відчуття застрягання їжі
  • немовля зригує фонтаном, не набирає або втрачає вагу
  • епізоди апное, посиніння чи захлинання після годування
  • Утруднене чи болісне ковтання, відчуття застрягання їжі
  • Блювання з кров'ю або чорний стілець
  • Втрата ваги без причини, стійка анемія
  • Пекучий біль за грудниною, що віддає в руку чи щелепу — виключити інфаркт

Цей перелік не вичерпний. Будь-який стан, що швидко погіршується, — привід звернутися по допомогу, навіть якщо симптому немає в списку.

Часті питання

Чи можна назавжди вилікувати ГЕРХ?
У частини людей симптоми зникають після зміни способу життя й курсу лікування. Але ГЕРХ схильний до рецидивів, особливо якщо провокувальні чинники зберігаються. Частина пацієнтів потребує тривалої підтримувальної терапії — це вирішує лікар індивідуально.
Чи заразна ця хвороба?
Ні. ГЕРХ не передається від людини до людини. Це структурно-функціональна проблема — слабкість клапана між шлунком і стравоходом, а не інфекція.
Чи небезпечна печія, якщо вона є давно?
Тривала печія без лікування може призвести до ерозій і виразок стравоходу, а з часом — до зміни клітин слизової (стан Барретта). Саме тому симптоми, що повторюються регулярно, варто обстежити, а не просто перечікувати.
Які продукти найбільше провокують рефлюкс?
Найчастіше симптоми посилюють кава, шоколад, жирна і смажена їжа, цитрусові, томати, алкоголь і газовані напої. Реакція індивідуальна: є сенс відстежувати, що конкретно погіршує самопочуття.
Чи допомагає сода при печії?
Сода тимчасово нейтралізує кислоту, але при регулярному застосуванні порушує кислотно-лужний баланс і може посилювати симптоми. Це не метод лікування ГЕРХ — для систематичної допомоги лікар підбирає відповідні препарати.

Схожі стани

Призначили аналізи? Що означають цифри в бланку — у розшифровці аналізів. Питання про конкретний препарат — у довіднику ліків.

Джерела: клінічні настанови МОЗ України, матеріали ВООЗ і чинні протоколи надання медичної допомоги. Сторінка має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.