Вірусний гепатит С
Гепатит С — це хвороба печінки, спричинена вірусом HCV. Вірус потрапляє в кров і починає розмножуватися в клітинах печінки, поступово їх ушкоджуючи. Більшість людей дізнаються про діагноз випадково — під час планового аналізу крові, бо помітних ознак тривалий час немає.
Гепатит С — одна з найпоширеніших хронічних вірусних інфекцій: за оцінками ВООЗ, на нього хворіє близько 50 мільйонів людей у світі. В Україні реальна кількість інфікованих значно перевищує офіційну статистику, бо багато людей просто не знають про свій стан. Важлива деталь: сьогодні гепатит С виліковний — сучасні противірусні препарати дозволяють позбутися вірусу у переважній більшості випадків.
| Що це | Вірусна інфекція, що ушкоджує печінку і часто перебігає без симптомів роками |
|---|---|
| Інші назви | гепатит С, гепатит C, hepatitis C, гепатит ц |
| Розділ | Інфекційні хвороби |
| До якого лікаря | Інфекціоніст або гепатолог; початково — сімейний лікар |
Що таке вірусний гепатит С
Вірус гепатиту С (HCV) — це РНК-вірус, який розмножується виключно в клітинах печінки — гепатоцитах. Імунна система намагається знищити заражені клітини, і саме ця боротьба спричиняє запалення тканини печінки. Якщо запалення триває роками, клітини печінки поступово замінюються сполучною тканиною — розвивається фіброз, а в запущених випадках — цироз.
Розрізняють гострий і хронічний гепатит С. Гострий — це перші шість місяців після зараження. Приблизно у 25–30% людей імунітет самостійно справляється з вірусом саме в цей період. У решти інфекція переходить у хронічну форму, яка може тривати десятиліттями, практично не даючи симптомів, але поступово ушкоджуючи печінку.
Вірус має кілька генотипів — різновидів, що відрізняються будовою. Генотип впливає на вибір схеми лікування, тому його визначення є обов'язковим кроком після встановлення діагнозу. В Україні найчастіше трапляється генотип 1.
Симптоми
- Постійна втома, яка не минає після відпочинку
- Тяжкість або тупий дискомфорт у правому підребер'ї
- Нудота, особливо після жирної їжі
- Зниження апетиту без видимої причини
- Суглобовий і м'язовий біль без застуди
- Свербіж шкіри без висипу
- Підвищена температура тіла в гострій фазі
- Загальне відчуття слабкості, зниження працездатності
Чому виникає
- Спільне використання голок, шприців або іншого ін'єкційного обладнання
- Переливання крові або трансплантація органів до запровадження обов'язкового тестування (до середини 1990-х)
- Нестерильні інструменти при татуюванні, пірсингу, манікюрі
- Медичні або стоматологічні процедури з порушенням правил стерилізації
- Передача від матері до дитини під час пологів
- Статевий контакт — ризик порівняно невисокий, але зростає за наявності інших інфекцій або травм слизових
Як діагностують
Діагностика починається з аналізу крові на антитіла до вірусу HCV (анти-HCV). Позитивний результат означає, що організм контактував із вірусом, але не підтверджує активну інфекцію — тому наступним кроком є ПЛР-тест, який виявляє РНК самого вірусу в крові й підтверджує, чи хвороба активна зараз.
Далі лікар призначає визначення генотипу вірусу, загальні та біохімічні аналізи крові для оцінки стану печінки, а також УЗД органів черевної порожнини. Щоб оцінити ступінь фіброзу — ушкодження печінкової тканини — застосовують еластографію (безболісне ультразвукове дослідження) або, рідше, біопсію печінки.
Як лікують
Головна мета лікування — повністю видалити вірус з організму. Це вимірюється стійкою вірусологічною відповіддю: якщо через 12 тижнів після завершення курсу вірус у крові не визначається, людина вважається вилікуваною.
Основою сучасного лікування є противірусні препарати прямої дії — група засобів, що блокують розмноження вірусу одразу в кількох точках його життєвого циклу. Лікар підбирає конкретну комбінацію залежно від генотипу вірусу, ступеня ушкодження печінки та супутніх хвороб. Стандартний курс лікування зазвичай триває 8–12 тижнів; за наявності цирозу або певних генотипів — довше. Ін'єкційний інтерферон, який раніше застосовували і який давав важкі побічні реакції, сьогодні фактично не використовується.
Паралельно з противірусною терапією важлива відмова від алкоголю — він прискорює ушкодження печінки. Лікар також може скоригувати інші препарати, які людина приймає, бо деякі з них можуть взаємодіяти з противірусними засобами. Після одужання рекомендовано подальше спостереження для контролю стану печінки.
Особливості в дітей
У дітей гепатит С зустрічається значно рідше, ніж у дорослих. Основний шлях зараження для них — передача від матері під час пологів. Перебіг у дітей зазвичай м'якший: цироз розвивається повільніше, а частина дітей може самостійно позбутися вірусу в ранньому віці.
Лікування дітей противірусними препаратами прямої дії можливе — вікові обмеження поступово знижуються. Рішення про тактику ведення приймає лікар-інфекціоніст або гепатолог, який спеціалізується на дитячих пацієнтах.
Коли треба до лікаря терміново
Викликайте швидку (103) або їдьте до лікарні, якщо є хоча б одна з ознак:
- жовтяниця, темна сеча, знебарвлений кал
- збільшення живота і набряки ніг
- блювання кров'ю або чорний стілець
- сплутаність свідомості, порушення пам'яті та сну
Цей перелік не вичерпний. Будь-який стан, що швидко погіршується, — привід звернутися по допомогу, навіть якщо симптому немає в списку.
Часті питання
- Гепатит С заразний у побуті — через посуд, обійми, повітря?
- Ні. Вірус передається лише через кров. Спільний посуд, їжа, обійми, рукостискання, поцілунки й кашель — безпечні. Не потрібно ізолюватися від близьких або мати окремий посуд.
- Гепатит С справді лікується повністю?
- Так. Сучасні противірусні препарати дозволяють позбутися вірусу у понад 95% пацієнтів. Після успішного лікування вірус не залишається в організмі в «сплячому» стані — людина вважається вилікуваною.
- Чи можна вживати алкоголь під час лікування і після?
- Під час лікування — ні. Алкоголь прискорює ушкодження печінки й може знижувати ефективність терапії. Після одужання питання про допустимі кількості варто обговорити з лікарем, враховуючи стан печінки.
- Якщо симптомів немає, чи треба лікуватися?
- Так. Відсутність симптомів не означає, що вірус не ушкоджує печінку. Фіброз і цироз розвиваються повільно й непомітно. Лікування ефективне незалежно від того, є симптоми чи немає.
- Чи можна заразитися гепатитом С повторно після одужання?
- Так, повторне зараження можливе — імунітет після перенесеного гепатиту С не захищає від нової інфекції. Тому після лікування важливо уникати ризикованих ситуацій, пов'язаних із контактом із чужою кров'ю.
Схожі стани
Джерела: клінічні настанови МОЗ України, матеріали ВООЗ і чинні протоколи надання медичної допомоги. Сторінка має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря.