Щеплення Поліомієліт (ІПВ)
Поліомієліт (ІПВ) — щеплення проти поліомієліту за допомогою інактивованої вакцини. Абревіатура ІПВ (або англійською IPV) просто означає, що вакцина містить не живий, а вбитий вірус — він не може спричинити хворобу. В Україні з 1 січня 2026 року всі п'ять доз цієї вакцини вводять виключно як ін'єкцію; оральну форму (краплі) з Календаря щеплень виключено.
| Від чого захищає | проти поліомієліту, інактивована вакцина (ІПВ) |
|---|---|
| Скільки доз | 5 доз: 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. З 01.01.2026 УСІ дози — виключно інактивована ІПВ (ін'єкція); оральну вакцину ОПВ у Календарі скасовано (раніше ОПВ застосовували на 3–6-му щепленнях). Ревакцинацію в 14 років скасовано, оскільки за рекомендаціями ВООЗ курсу з 5 доз ІПВ достатньо для стійкого захисту. |
| Коли за календарем | 2 місяці — 1-ша доза (ІПВ); 4 місяці — 2-га доза (ІПВ); 6 місяців — 3-тя доза (ІПВ); 18 місяців — 4-та доза (ІПВ); 6 років — 5-та доза (ІПВ) — завершення курсу |
| Позначення в карті | IPV |
Навіщо це щеплення
Поліомієліт — вірусна хвороба, яка уражає нервову систему. У більшості дітей вона минає без тяжких наслідків, але в частини випадків вірус руйнує рухові нейрони — це може призвести до раптового паралічу ніг або рук, який нерідко залишається на все життя. У найтяжчих випадках уражаються м'язи дихання, і дитина потребує апаратної підтримки. Ефективного лікування поліомієліту не існує — лише профілактика.
Інактивована вакцина містить вбиті частинки вірусу трьох типів. Після введення імунна система виробляє антитіла, які «запам'ятовують» збудника. Якщо людина надалі стикнеться зі справжнім вірусом, організм нейтралізує його до того, як він досягне нервової системи. Курс із п'яти доз ІПВ формує стійкий тривалий захист.
Як і куди роблять
Вакцину вводять внутрішньом'язово: немовлятам — у зовнішню поверхню стегна, дітям старшого віку — у плече. Ін'єкція займає кілька секунд. Дитина може відчути короткочасний біль у момент уколу — приблизно як при будь-якому іншому щепленні.
Як переноситься
Найпоширеніші реакції після введення ІПВ — короткочасне почервоніння, невелика припухлість або болючість у місці ін'єкції. Іноді протягом першої доби підвищується температура. Усе це зазвичай минає за 1–2 дні самостійно.
Зверніться до лікаря, якщо температура висока й не знижується більш ніж 2 доби, місце уколу сильно набрякло або з'явився виражений біль, дитина стала незвично млявою чи, навпаки, безперервно плаче. Алергічна реакція негайного типу (протягом перших 15–30 хвилин після щеплення) трапляється вкрай рідко — саме тому після введення вакцини рекомендують залишатися поруч із медичним персоналом деякий час.
Кому не можна
Щеплення відкладають при гострій хворобі або загостренні хронічної — до одужання чи ремісії. Справжнє протипоказання — тяжка алергічна реакція (анафілаксія) на попередню дозу цієї самої вакцини або на її компоненти (зокрема, на антибіотики неоміцин, стрептоміцин чи поліміксин В, які можуть входити до складу). Остаточне рішення щодо протипоказань завжди ухвалює лікар.
Якщо пропустили
Якщо одну з доз пропущено, курс не починають спочатку — продовжують із тієї дози, яку не отримали. Лікар або медична сестра переглянуть картку щеплень і визначать, яку дозу ввести наступною та коли. Захист формується після завершення повного курсу з п'яти доз.
Часті питання
- Чому раніше давали краплі, а тепер роблять укол?
- Раніше частину доз вводили у вигляді оральної вакцини (ОПВ) — крапель у рот. З 1 січня 2026 року Україна перейшла виключно на інактивовану ін'єкційну форму (ІПВ): вона не містить живого вірусу й не має пов'язаних із ним ризиків, при цьому формує надійний захист.
- Чому прибрали щеплення в 14 років?
- За рекомендаціями ВООЗ, п'ять доз ІПВ, отриманих у дитинстві, забезпечують стійкий тривалий імунітет без потреби в додаткових ревакцинаціях. Тому дозу в 14 років виключили з Календаря як недоцільну.
- Чи можна поєднувати щеплення від поліомієліту з іншими вакцинами?
- Так. ІПВ добре поєднується з більшістю вакцин Календаря щеплень — зокрема, з щепленнями від дифтерії, правця, кашлюку та гемофільної інфекції. Конкретну схему одночасного введення визначає лікар на підставі стану здоров'я дитини.