Критична позиція аптечного сектору щодо нового законопроєкту

Фармацевтичний сектор України опинився перед серйозним викликом. Професійні асоціації та громадські організації, що об'єднують аптеки й виробників лікарських засобів, звернулись до органів влади з гострою критикою проєкту постанови, яка регулюватиме порядок сплати внесків і зборів. Це питання безпосередньо впливає на вартість ліків для громадян і стійкість всього фармацевтичного ринку. У цій статті розберемось, чому індустрія вважає документ неприйнятним і які зміни вона пропонує.

Що передбачає проєкт постанови Кабінету Міністрів

Документ, оприлюднений Міністерством охорони здоров'я, стосується порядку розрахунку та сплати внесків і зборів до Українського фармацевтичного агентства (УФА). Ці механізми функціонування агентства важливі для регулювання обігу лікарських засобів і забезпечення їх якості та безпеки на фармацевтичному ринку держави.

Постанова встановлює:

  • Методику розрахунку внесків від виробників та розповсюджувачів лікарських препаратів
  • Розміри та періодичність сплат до спеціалізованого агентства
  • Порядок відокремлення коштів і їх використання на потреби регулювання
  • Відповідальність учасників фармацевтичного ринку за виконання фінансових зобов'язань

Основні претензії фармацевтичної спільноти

Професійна громадськість визначила низку критичних недоліків у запропонованому законопроєкті. Ці проблеми стосуються як методологічних основ розрахунків, так і практичної можливості їх втілення в реальність.

Непропорційність фінансового навантаження

Однією з головних скарг є те, що величина запропонованих внесків виявляється надмірною для частини учасників ринку, особливо для малих та середніх аптечних мереж і регіональних виробників. Тиск на їхні операційні витрати може призвести до скорочення асортименту препаратів і зростання цін для споживачів.

Невиконувана методика розрахунків

Формули й алгоритми, запропоновані в постанові, вважаються складними для впровадження на практиці. Фармацевтичні компанії вказують на нечіткість визначень, які можуть викликати різні інтерпретації під час контролю.

Недостатня консультація з галуззю

Фармацевтична спільнота наголошує, що проєкт розроблявся без належного обговорення з професійними організаціями й учасниками ринку. Це збільшує ризик появи непередбачених наслідків для інвестицій та розвитку галузі.

Які зміни пропонує аптечний сектор

У своєму відкритому листі фармацевтична спільнота висунула чіткі рекомендації для удосконалення документа:

  1. Переробити методику розрахунків з врахуванням розміру й специфіки компанії — розроблення диференціальної системи внесків залежно від обсягів виробництва й реалізації
  2. Узгодити термін впровадження з можливістю справедливого переходу — надати 6-12 місяців для адаптації учасників ринку до нових правил
  3. Організувати робочі засідання з представниками асоціацій для обговорення спірних пунктів і пошуку компромісів
  4. Уточнити визначення й критерії класифікації розповсюджувачів і виробників у документі
  5. Передбачити механізми звільнення від сплати для суб'єктів з низькими обсягами виробництва або для стартапів у першій половині їхньої діяльності

Значення для українського фармацевтичного ринку

Ухвалення постанови у поточній формі може суттєво відбитися на доступності лікарських засобів для українців. Збільшення витрат фармацевтичних компаній часто переходить у зростання цін на ліки в аптеках. При цьому попит на більшість препаратів залишається стабільним або навіть зростає через демографічні й соціальні тренди.

Здоров'я населення залежить від стабільної роботи фармацевтичної системи. Непродумане регулювання витрат на лікарні засоби гальмує інновації та скорочує асортимент препаратів, що доступні пацієнтам.

Фармацевтичні організації застерігають, що невроблені внески можуть спровокувати:

  • Зростання ціни на препарати у роздрібній мережі
  • Скорочення пропозиції орфанних (рідкісних) ліків
  • Відплив інвестицій з вітчизняного сегмента у межах міжнародних корпорацій
  • Закриття малих аптечних мереж у периферійних регіонах
  • Зменшення кількості виробників вітчизняних препаратів

Позиція органів влади й подальші кроки

Міністерство охорони здоров'я розглядає проєкт постанови у контексті забезпечення фінансової стійкості Українського фармацевтичного агентства. Агентство потребує коштів для проведення контролю якості, реєстрації нових ліків і моніторингу побічних ефектів.

Однак міністерство також визнає доцільність врахування пропозицій фармацевтичної спільноти. Анонсовано проведення додаткових консультацій з представниками галузі для розроблення збалансованого варіанта постанови.

Як бути аптекам і виробникам під час очікування рішень

До затвердження остаточної редакції постанови фармацевтичні компанії мають:

  • Активно брати участь у консультаціях і робочих групах
  • Надавати письмові коментарі до проєкту документа з урахуванням своєї специфіки
  • Обмінюватися досвідом з подібними змінами в інших країнах Європи
  • Готувати фінансові моделі, що демонструють вплив різних варіантів внесків на бізнес

Міжнародний досвід запровадження подібних механізмів

Фармацевтична спільнота України вказує на позитивний досвід країн Європейського Союзу, де органи регулювання запроваджують диференційовані внески залежно від розміру компанії й типу лікарської продукції. Така схема дозволяє:

  • Запобігти монополізації ринку
  • Підтримувати малий і середній бізнес
  • Збалансувати доходи регуляторного органу та кошти на розвиток компаній

Висновки й очікування на результат

Обговорення проєкту постанови про внески до Українського фармацевтичного агентства висвітлює глибокі суперечності між інтересами регулювання й можливостями учасників ринку. Фармацевтична спільнота не відмовляється від необхідності фінансування агентства, але настоює на справедливому розподілі обтяжень.

Успіх доопрацювання постанови залежить від готовності до діалогу й компромісу обох сторін. Прозорі консультації й науково-обґрунтовані методики дозволять розробити документ, що сприятиме розвитку фармацевтичного сектору й охороні здоров'я громадян.

Очікується, що у найближчих місяцях 2026 року буде запроваджена удосконалена версія постанови, яка задовольнить як потреби органів регулювання, так і реалістичні можливості аптечних мереж і виробників лікарських засобів.

Часті запитання

Що таке Українське фармацевтичне агентство й для чого воно потребує внесків?

Українське фармацевтичне агентство (УФА) — це спеціалізований орган, що здійснює регулювання обігу лікарських засобів на території України. Внески від виробників та розповсюджувачів фінансують контроль якості препаратів, реєстрацію нових ліків, моніторинг побічних ефектів і розроблення регуляторних стандартів.

Чому фармацевтична спільнота критикує проєкт постанови?

Фармацевтичні асоціації вважають, що запропоновані розміри внесків надмірні й непропорційні для малих та середніх компаній, методика розрахунків складна для впровадження, а сам проєкт розроблявся без належної консультації з галуззю. Це може призвести до зростання цін на ліки й скорочення асортименту.

Які конкретні зміни пропонує аптечний сектор?

Фармацевтична спільнота пропонує переробити методику з урахуванням розміру компаній, надати час для адаптації, організувати робочі засідання для обговорення, уточнити визначення й критерії в документі, а також передбачити звільнення від сплати для малих виробників та стартапів.

Як затвердження постанови у поточній формі може вплинути на споживачів?

Збільшення витрат фармацевтичних компаній може призвести до зростання цін на лікарські засоби в аптеках, скорочення асортименту, особливо орфанних (рідкісних) препаратів, та закриття малих аптечних мереж у регіонах, що ускладнить доступ до ліків для українців.

Коли буде затверджена остаточна редакція постанови?

Точна дата затвердження невідома, однак міністерство охорони здоров'я анонсувало проведення додаткових консультацій з представниками фармацевтичної спільноти. Очікується, що удосконалена версія буде запроваджена у найближчих місяцях 2026 року.

Як інші європейські країни вирішили проблему внесків у фармацевтичному секторі?

Країни ЄС запровадили диференційовані системи внесків залежно від розміру компанії й типу лікарської продукції. Такий підхід сприяє розвитку малого й середнього бізнесу, запобігає монополізації ринку й забезпечує справедливий розподіл обтяжень на всі учасники ринку.