Homo floresiensis: як будова таза розкриває людську ходу «хобітів»

Нове дослідження розкриває універсальну «карту лоскоту» на людському тілі. Дізнайтеся, які зони найчутливіші, чому себе лоскотати складніше й як культура впливає на це дивовижне явище.

Аналіз скам'янілостей з печери Гран-Доліна розкрив неочікувану будову черепа древнього гомініна Homo antecessor. Вчені виявили, що товщина кісток його черепної коробки була ближчою до неандертальців і сучасних людей, ніж до архаїчних представників роду Homo. Це дослідження змінює розуміння еволюційної позиції цього виду.

Важкий день на роботі — ще не привід страждати цілий вечір. У статті зібрані прості побутові техніки, які реально допомагають скинути напругу, відновити сили й заснути без тривоги. Жодних складних методик — лише те, що можна зробити вже сьогодні вдома.

Собаки — не просто одомашнені вовки. Вони еволюціонували впродовж 15 000 років, пристосовуючись до клімату, культури й способу життя людей. Дізнайся, як змінювалися їхні кістки, гени й поведінка в різних куточках світу.

Виявлено, що гормон стресу кортизол знижує активність грат­частих клітин мозку, які відпо­відають за внутрішню навігацію. Це пояс­нює, чому стресовані люди гірше ориєн­туються у просторі та чому хронічний стрес збільшує ризик деменції.

Arqueologists розшифрували геометричні візерунки на давніх фрагментах страусячої шкаралупи й виявили ознаки складного абстрактного мислення у ранніх людей. Дослідження показує, що 60 тисяч років тому Homo sapiens вже створювали впорядковані візуальні системи за чіткими правилами.